- Військовий збір і тиск на бізнес: де межа
21 квітня 2026 — Автор: Якуш Бончик Тема звучить гостро й інтимно одночасно: як державі захищати країну, не знищивши підприємництво, а бізнесу — виконувати обов’язки, не стаючи об’єктом незаконних вимог. У суспільстві це питання сприймається як баланс на тонкій нитці, - Від сировини до доданої вартості: як змінити економічну логіку
Дата публікації: 21 квітня 2026 Автор: Якуш Бончик У світі, де ціни на сировину коливаються щодня, залежність від експорту необроблених ресурсів виглядає як ризикована ставка. Потрібно перетворювати сусідство з рудними покладами чи багатством природи на конкурентну перевагу не через продаж - Зупинка ROSAVA: як змінюється шинна промисловість в Україні
20 квітня 2026. Автор: Якуш Бончик Новина про закриття одного з найбільш впізнаваних промислових брендів країни сколихнула ринок і місцеві громади. У цій статті я розбираюся, що сталося на заводі ROSAVA, як це впливає на виробництво шин в Україні й - Як українські підприємці підкорюють небо: виробництво дронів у партнерстві з Європою
20 квітня 2026 — Автор: Якуш Бончик. Сьогоднішня розмова — про те, як українські інженери, стартапи й традиційна виробнича індустрія знаходять партнерів у Європі й запускають нові проєкти з безпілотних літальних апаратів. Це не абстрактні мрії: йдеться про реальні фабрики, - Білий бізнес як інструмент виживання: прозорість, гнучкість і можливості
20 квітня 2026 — Автор: Якуш Бончик Коли економіка хитається, а правила гри змінюються щоразу, як вітер, підприємці шукають опору. Білий бізнес стає не просто модним словосполученням, а практичним рецептом виживання — шляхом до стабільності, доступу до фінансів і стійкості - Як $498 млн дали поштовх: два нових юнікорни серед українських tech-компаній
Дата публікації: 20 квітня 2026 Автор: Якуш Бончик Рік, що минув, змусив багатьох сумніватися в логіці ринку, та одночасно відкрив несподівані можливості для українського tech-сектору. Сума $498 млн і поява одразу двох нових юнікорнів — сигнал, який не можна проігнорувати. - Ділові очікування бізнесу на 2026 рік: реалії і сценарії20 квітня 2026. Автор: Якуш Бончик Початок року приніс більше запитань, ніж швидких відповідей: інфляція спала, але витрати на енергію й логістику залишаються високими, попит коливається, а ринок праці переживає перетворення. Ця стаття — не просто огляд трендів, а спроба
- Коли бракує кваліфікованих кадрів: чому підприємства прагнуть спрощення правил найму іноземців
Дефіцит кадрів: чому це не тимчасове явище і як бізнес просить спростити найм іноземців Чому цей дефіцит — не випадковість На перший погляд, зменшення кількості претендентів на роботу можна списати на циклічні підйоми та спади в економіці. Але глибші тренди - Єдиний податок: «спрощенка» вже не така вигідна
Загальна система для ФОП стає дедалі актуальнішою — «спрощенка» вже не така вигідна, як здається Протягом багатьох років спрощена система оподаткування — відома в народі як «спрощенка» — була вибором за замовчуванням для українських фізичних осіб-підприємців та малого бізнесу. Вона - ПДВ для ФОП: що зміниться і коли?
ПДВ для ФОП: що зміниться та як підготуватися Для сотень тисяч малих підприємців в Україні фраза «ПДВ для ФОП: що зміниться і коли?» стала не просто заголовком — це реальна тривога щодо цін, паперової тяганини та виживання. Це актуальна тема
Бізнес в Україні: як це працює насправді
Відкрити бізнес в Україні може майже кожен. Втримати його — зовсім інша історія. Між реєстрацією ФОП і реально працюючою справою лежить простір, який рідко описують чесно: перевірки, непередбачувані витрати, партнери, які зникають, клієнти, які не платять, і законодавство, що змінюється частіше, ніж підприємець встигає до нього пристосуватися.
Ця рубрика — про бізнес таким, яким він є. Не про успішний успіх і надихаючі історії з хепі-ендом, які зупиняються якраз перед тим, як починаються справжні труднощі. А про те, що відбувається щодня — на ринках, у реєстраційних службах, у відносинах між підприємцями та державою, між власниками та найманими працівниками, між українським бізнесом та зовнішнім світом.
ФОП, ТОВ і питання, яке ніхто не пояснює до кінця
Перше рішення, з яким стикається майже кожен, хто починає власну справу в Україні — яку форму реєстрації обрати. ФОП першої, другої чи третьої групи, ТОВ, можливо щось інше — і кожен варіант тягне за собою свою логіку оподаткування, свої обмеження і свої можливості.
Проблема в тому, що правильна відповідь залежить від десятків змінних: яка діяльність, які обороти плануються, чи будуть найняті працівники, чи потрібні будуть договори з юридичними особами, чи є плани на масштабування. Те, що підходить фрілансеру-дизайнеру, не підходить власнику кав’ярні. Те, що зручне для IT-підрядника, створює зайві складнощі для виробника.
Ми регулярно повертаємося до цієї теми — не для того, щоб дати одну універсальну відповідь, якої не існує, а щоб показати, як реально працює кожен варіант і що змінилося в законодавстві останнім часом.
Податки: що платять, як рахують і де ховаються сюрпризи
Єдиний податок звучить просто. На практиці навколо нього накопичилося стільки нюансів, що навіть досвідчені підприємці інколи дізнаються щось нове — найчастіше від податкової, і найчастіше не у зручний момент.
Ставки, ліміти обороту, ЄСВ, звітність, нові вимоги до РРО і програмних реєстраторів — усе це частина реального бізнес-середовища в Україні. Хтось сприймає це як неминучий фон, хтось витрачає значну частину часу та грошей на те, щоб у всьому цьому розбиратися або платити тим, хто розбирається замість нього.
Бізнес-рубрика Newslenta стежить за змінами в податковому законодавстві і намагається пояснювати їх мовою, яка не потребує юридичної освіти. Не переказувати норми закону — це є на офіційних сайтах — а пояснювати, що це означає для конкретного підприємця.
Кредити, гранти і де насправді шукати гроші
Питання фінансування — одне з найболючіших для малого та середнього бізнесу в Україні. Банківські кредити для підприємців-початківців — це окрема пригода з непередбачуваним фіналом. Застава, яку не всі можуть надати. Відсоткові ставки, які роблять частину проєктів нерентабельними ще до старту. Вимоги до фінансової історії, яка у нового бізнесу просто відсутня за визначенням.
При цьому в Україні існують державні та міжнародні програми підтримки підприємництва, гранти від різних фондів, пільгове кредитування в рамках окремих програм. Проблема не в тому, що цього немає, — проблема в тому, що інформація про це розпорошена, умови змінюються, а більшість підприємців дізнається про можливості вже після того, як вони закінчилися.
Ми збираємо і публікуємо актуальну інформацію про фінансові інструменти для бізнесу — державні програми, міжнародні гранти, нові кредитні продукти від банків. Не рекламуємо конкретні установи, але показуємо, що існує і як до цього підступитися.
Ринок праці: найняти, утримати, розлучитися
Знайти хорошого працівника в Україні складно. Це визнають підприємці в різних галузях і різних містах. Кваліфіковані фахівці обирають між кількома пропозиціями, нерідко включаючи роботу на іноземні компанії дистанційно. Ті, хто погоджується на менше, часто потребують тривалого навчання.
З іншого боку, трудове законодавство в Україні містить достатньо нюансів, щоб розставання з працівником, який не підійшов, перетворилося на тривалу і витратну процедуру. Офіційне оформлення, лікарняні, відпускні, процедура звільнення — усе це реалії, які впливають на рішення багатьох підприємців і нерідко підштовхують до схем, які юридично вразливі.
Ми пишемо про ринок праці з обох боків: і як знайти людей, і як вибудувати відносини, які працюють в рамках закону і при цьому не перетворюють кадрове питання на постійний головний біль.
Зовнішньоекономічна діяльність: експорт як виклик і можливість
Для частини українського бізнесу вихід на зовнішні ринки — це не амбіція, а необхідність. Внутрішній ринок обмежений, і підприємці, які виробляють продукт або надають послугу конкурентної якості, рано чи пізно починають дивитися за межі країни.
ЗЕД в Україні — це окремий світ зі своїми правилами, документами, валютним контролем і митними процедурами. Є галузі, де українські компанії вже займають помітне місце на міжнародному ринку — IT, агросектор, окремі виробництва. Є ті, хто тільки починає цей шлях і натрапляє на бар’єри, про які заздалегідь ніхто не попереджав.
Ми пишемо про зовнішньоекономічну діяльність без зайвого оптимізму і без зайвого песимізму: що реально працює, де є перешкоди і як їх долають ті, у кого вже вийшло.
Малий бізнес у малих містах
Більша частина бізнес-медіа орієнтована на Київ і великі міста. При цьому значна частина підприємців працює в обласних центрах, райцентрах, невеликих містах, де і ринок інший, і конкуренція інша, і доступ до ресурсів суттєво відрізняється.
Орендні ставки нижчі, але й платоспроможний попит менший. Знайти постачальника простіше, але логістика з’їдає маржу. Конкурентів менше, але і ринок вужчий. Це не краще і не гірше, ніж у великому місті, — просто інакше. І ці реалії заслуговують на окрему увагу, яку їм рідко приділяють.
Бізнес-рубрика Newslenta.com.ua — це простір для тих, хто веде справу або думає про це. Ми не продаємо курси і не обіцяємо формул успіху. Ми пишемо про те, як влаштований бізнес в Україні зсередини — з усіма його складнощами, можливостями і несподіванками, які жоден бізнес-план наперед не передбачає.
